Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката. г) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну

г) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, ес­тетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених ЗК України;

д) землі водного фонду, крім випадків, визначених ЗК України;

є) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Вер­ховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузе­вих академій наук;

є) земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ж) земельні ділянки, які закріплені за державними професійно-технічними
навчальними закладами;

з) земельні ділянки, закріплені за вищими навчальними закладами державної
і комунальної форм власності.

Держава набуває права власності на землю у разі:

а) відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності
та для суспільних потреб;

б) придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими
цивільно-правовими угодами;

в) прийняття спадщини;

г) передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності тери­
торіальними громадами;

ґ) конфіскації земельної ділянки.

Іноземні держави можуть набувати у власність земельні ділянки для розмі­щення будівель і споруд дипломатичних представництв та інших, прирівняних до них, організацій відповідно до міжнародних договорів.

Власники земельних ділянок мають право:

а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в
оренду, заставу, спадщину;

б) самостійно господарювати на землі;

в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур,
на вироблену продукцію;

г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на зе­
мельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження,
водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;

ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в по­
рядку, встановленому законом.

Власники земельних ділянок зобов'язані:

а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекорис­
тувачів;

г) підвищувати родючість грунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам
місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природ­
них ресурсів у порядку, встановленому законом;

15. Законодавство про довкілля (земельне, водне, про надра тощо)

є) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встанов­ленням земельних сервітутів та охоронних зон;

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Законом можуть бути встановлені інші обов'язки власників земельних ділянок.

Поиск по сайту: