Додатки. 6. Особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком

6. Особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в
момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком,
має право пред'явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про
визнання свого батьківства. Згідно зі ст. 129 СК України зазначена особа може
звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік),
перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про
своє батьківство.

У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключен­ня відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

7. За умов, зазначених у п. 4 цієї постанови, заяву до суду про визнання мате­
ринства відповідно до ст. 131 СК України може подати особа, яка вважає себе
матір'ю дитини.

Суд визнає материнство, якщо походження дитини від певної жінки, підтвер­джено відповідними доказами, у тому числі висновками експертизи.

У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнст­ва) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України.

Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також са­ма дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства — батько й інші пере­лічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклу­вання й інші особи (залежно від обставин справи) — як заінтересовані особи.

8. Умови та порядок визнання батьківства визначено законом, тому в справах
названої категорії суд не може визнавати мирові угоди.

Якщо відповідач виявить бажання добровільно подати заяву до органу РАЦС про реєстрацію свого батьківства, суд має відкласти розгляд справи або оголоси­ти перерву на строк, необхідний для вирішення питання в такому порядку, а в разі надання нового свідоцтва про народження дитини — закрити провадження у справі за відсутністю підстав для її судового розгляду (п. 1 ст. 205 ЦПК України).

9. Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання
батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних,
ідо підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них,
а його резолютивна частина — містити всі відомості, необхідні для реєстрації
батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й
батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового
запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оціню­вати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експер­тизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до ст. 146 ЦПК України може визнати факт, для з'ясу­вання якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того,

Поиск по сайту: