Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката. Міністрів України. Платниками податку на прибуток, що одержаний не від гос­подарської діяльності залізничного транспорту

Міністрів України. Платниками податку на прибуток, що одержаний не від гос­подарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Національний банк України та його установи (крім госпрозрахункових, що оподатковуються у загальному порядку) сплачують до Державного бюджету Ук­раїни суму перевищення валових доходів консолідованого балансу над валовими витратами та частиною валових витрат років, що передують звітному (у разі коли вони не відшкодовані валовими доходами таких років) після закінчення фінансо­вого року. У разі перевищення за підсумками року затверджених видатків Національного банку України над отриманими доходами дефіцит покривається за рахунок Державного бюджету України.

Установи кримінально-виконавчої системи та їх підприємства, які використо­вують працю спецконтингенту, спрямовують доходи, отримані від діяльності, визначеної Державним департаментом України з питань виконання покарань, на фінансування господарської діяльності таких установ та підприємств, з включен­ням сум таких доходів до відповідних кошторисів їх фінансування, затверджених Державним департаментом України з питань виконання покарань.

Постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановлено­му центральним податковим органом України. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації у податковому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на влас­ності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Вищезгаданий Закон також встановлює правила ведення податкового обліку. Для цього використовуються такі податкові періоди, як: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім вироб­ників сільськогосподарської продукції, визначених цим Законом, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

У разі коли особа береться на облік податковим органом як платник цього податку всередині податкового періоду, то перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, та закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду.

Якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого звітного податкового періоду), останнім податковим вважається період (що закінчується днем такої ліквідації), на який припадає дата такої ліквідації.

Якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

У разі укладення договорів з нерезидентами не дозволяється включення до контракту податкових застережень, згідно з якими підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов'язання щодо сплати податків на доходи нерезидентів.

У разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус чи при здій­сненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) без-

14. Бюджетне, податкове та митне законодавство

посередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників по­датку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх валових витрат у сумі, що становить 85 % від вартості цих товарів (робіт, послуг).

Законом передбачена необхідність усунення подвійного оподаткування. З цією метою суми податків на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб'єктами господарської діяльності за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку на прибуток в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими цим Законом.

Розмір зарахованих сум податку на прибуток з іноземних джерел протягом податкового періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань такі подат­ки, сплачені в інших країнах:

—податок на капітал (майно) та приріст капіталу;

—поштові податки;

—податки на реалізацію (продаж);

—інші непрямі податки незалежно від того, чи підпадають вони під категорію прибуткових податків, чи оподатковуються окремими податками згідно із зако­нодавством іноземних держав;

—суми податку, сплачені з пасивного прибутку (дивідендів, процентів, стра­хування, роялті).

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку на прибуток проводиться за умови подання письмового підтвердження податкового органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності міжнародного договору України про усунення подвійного оподаткування доходів, ратифікова­ного Верховною Радою України.

Щодо наслідків ухилення від сплати податку, то Законом передбачено, що су­ми виявленого прихованого (заниженого) прибутку та штрафи справляються за весь час ухилення від сплати податку. Після закінчення встановлених строків сплати податку до бюджетів невнесені суми стягуються з нарахуванням пені, відповідно до закону.

Сума податкових платежів, що надміру надійшла до бюджету в результаті не­правильного нарахування або порушення платником податку встановленого порядку сплати податку, підлягає поверненню з відповідного бюджету протягом десяти робочих днів з моменту отримання податковим органом відповідної заяви платника податку або зарахуванню на зменшення платежів до цього бюджету майбутніх періодів, за вибором платника податку, в разі якщо не минув строк позовної давності, встановлений законодавством.

Подання заяви про повернення надміру сплачених податків перериває перебіг строку позовної давності.

Сума податку, що надміру надійшла до бюджету в результаті неправильного нарахування (донарахування) податковим органом, підлягає поверненню з відповідного бюджету з урахуванням сум, сплачених за фінансовими санкціями або зарахуванню на зменшення платежів до цього бюджету майбутніх періодів на підставі заяви, що подається платником податку такому податковому органу, як­що не минув строк позовної давності, встановлений законодавством. При цьому починаючи з дня внесення зазначених сум до бюджету і закінчуючи днем їх повернення (заліку) на зазначену суму проводиться нарахування у розмірі 120 % облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент такого по­вернення (заліку).

Енциклопедичний д овідник майбутнього адвоката

Обов'язковими для виконання платником податку є тільки акти центрально­го податкового органу, видані у випадках, прямо передбачених цим Законом та зареєстрованих Міністерством юстиції України.

14.6. Податок на додану вартість, акцизний збір та інші непрямі податки. Правова допомога суб'єктам оподатку­вання при веденні таких справ.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особли­вості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР (далі — Закон).

Згідно з цим нормативно-правовим актом платником податку на додану вартість є:

1) будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за
своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню
цим податком;

2) будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася плат­
ником податку на додану вартість.

Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість у разі:

1) коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадця­ти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 грн (без урахування податку на додану вартість);

2) особа, що уповноважена вносити консолідований податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв'язку, що перебувають у підпорядкуванні платника податку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

3) особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з вико­ристанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України;

4) особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого майна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з поставки товарів (послуг), сукупно перевищує 300 000 грн, чи ні, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

Будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб — ввозить (пересилає)) това­ри (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або спожи­вання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткуван­ня вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не

14. Бюджетне, податкове та митне законодавство

зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предме­ти) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи за­пасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересила­ють поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.

У разі ввезення (пересилання) товарів (предметів) фізичними особами, не за­реєстрованими як платники цього податку, в обсягах, що перевищує неторговий оборот, який підлягає оподаткуванню, такі особи сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України без реєстрації виходячи з митної вартості товарів (предметів), що переви­щують розмір неторгового обороту.

Закон також розкриває поняття «об'єкт оподаткування». Об'єктом оподатку­вання є операції платників податку на додану вартість з:

1) поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній те­риторії України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти за­стави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю);

2) ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпор­ту (далі — імпорту).

З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється:

—ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі по­вернення об'єкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають пере-дання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане із поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів;

—поставка товарів з території безмитних магазинів на митну територію Ук­раїни для їх вільного обігу (крім території інших безмитних магазинів);

—поставка продуктів переробки (готової продукції) з митного режиму перероб­ки на митній території України на митну територію України для їх вільного обігу;

—в інших випадках, передбачених Митним кодексом України (далі — МК України);

3) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекс­
порту (далі — експорту), поставки транспортних послуг по перевезенню паса­
жирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону
України.

З метою оподаткування до експорту товарів також прирівнюється:

—вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митного кордону України за до­говорами фінансового лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта фінансового лізингу лізингодавцю-нерезиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави та іншими договорами, які не передбачають пере-дання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке вивезення пов'язане із припиненням дії зазначених договорів;

—поставка товарів (супутніх послуг) з митної території України на територію безмитних магазинів;

Поиск по сайту: