Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката. За відсутності правдивого пояснення Суд визнав, що в цій справі встановле­ним фактом є те, що тілесні ушкодження

За відсутності правдивого пояснення Суд визнав, що в цій справі встановле­ним фактом є те, що тілесні ушкодження, сліди яких було виявлено на тілі заяв­ника, стали наслідком поводження, відповідальність за яке несе Уряд.

57. Суд також відзначив, що заявника було взято під варту, коли його стан здо­ров'я був добрим, а згодом він зазнав тілесного ушкодження голови, одного з життєво важливих органів. Ці ушкодження були зафіксовані на чотирнадцятий день його перебування під вартою в поліції й викликали необхідність надання припису про непрацездатність на три дні. Протягом п'ятнадцяти днів перебуван­ня під вартою в поліції п. Алтай був позбавлений будь-якої можливості скориста­тися адвокатською допомогою та до чотирнадцятого дня — лікарською допомо­гою. Отже, він перебував в ізоляції та був залежним від співробітників поліції, тобто його становище було особливо вразливим.

58. У світлі викладеного вище та беручи до уваги всю сукупність даних, взятих до вивчення, Суд дійшов висновку, що те, яким чином поводилися із заявником під час тримання його під вартою, являло собою нелюдське поводження, заборо­нене ст. З Конвенції.

59. Таким чином, мало місце порушення ст. З Конвенції.

II. ЩОДО СТВЕРДЖУВАНОГО ПОРУШЕННЯ П. З СТ. 5 КОНВЕНЦІЇ

60. Заявник оскаржує надмірну тривалість тримання під вартою і висуває твер­
дження про порушення ст. 5, яка у відповідній частині викладена так:

«1. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої зако­ном, і в таких випадках, як:

с) законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчи­нення;

3. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою службовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і має право на судовий розгляд упродовж розумного строку або на звільнення до початку судового роз­гляду. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями явки в судове засідан­ня».

61. Суд зауважує, що Уряд не надав пояснень з цього приводу.

62. У випадку, що розглядається, тримання під вартою п. Алтая почалося з мо­менту його арешту 2 лютого 1993 р. та закінчилося 16 лютого 1993 p., коли він по­став перед суддею-асесором суду державної безпеки (пункти 10 та 15 вище). От­же, тримання заявника під вартою продовжувалося п'ятнадцять днів.

63. У справі «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства» (Brogan et autres с. Royaume-Uni) (рішення від 29 листопада 1988 p., серія А, № 145-В, с 33, п. 62) Суд дійшов висновку, що строк тримання під вартою упродовж чотирьох днів та шести годин без судового контролю виходить за суворі межі такого три­мання, встановлені пунктом 3 статті 5, навіть якщо це мало на меті убезпечити суспільство від тероризму.

64. Раніше Суд уже неодноразово визнавав, що розслідування справ про теро­ристичні злочини, безсумнівно, наражається на певні проблеми для органів влади (див. згадану вище справу Броуґана та інших, с 33, п. 61, справу «Мюррей

Поиск по сайту: