Житлове законодавство. — квартири (будинки), в яких мешкають громадяни, удостоєні звання Героя Радянського Союзу, Героя Соціалістичної Праці

— квартири (будинки), в яких мешкають громадяни, удостоєні звання Героя Радянського Союзу, Героя Соціалістичної Праці, нагороджені орденом Слави трьох ступенів, ветерани Великої Вітчизняної війни, воїни-інтернаціоналісти, інваліди І і II груп, інваліди з дитинства, ветерани праці, що пропрацювали: не менше 25 років — жінки, ЗО років — чоловіки, ветерани Збройних Сил та репре­совані особи, реабілітовані згідно із Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні»;

— квартири (будинки), в яких мешкають сім'ї загиблих при виконанні дер­жавних і громадських обов'язків та на виробництві;

— квартири (будинки), в яких мешкають військовослужбовці, котрим вста­новлена пільга Законом України «Про соціальний і правовий захист військово­службовців та членів їх сімей»;

— квартири (будинки), в яких мешкають багатодітні сім'ї (сім'ї, що мають трьох і більше неповнолітніх дітей).

За громадянами, які не виявили бажання приватизувати займане ними житло, зберігається чинний порядок одержання і користування житлом на умовах най­му. До приватизації займаних квартир громадяни мають право переселитись у квартири меншої площі. При цьому їм виплачується грошова компенсація за різницю між загальною площею займаної квартири і квартири, що надається, в розмірі і порядку, які визначаються Кабінетом Міністрів України. Органи місце­вої державної адміністрації і місцевого самоврядування, державні підприємства, організації, установи у повному господарському віданні або оперативному >тіравлінні яких знаходиться державний житловий фонд, повинні сприяти грома­дянам, котрі бажають замінити квартири (будинки) більшої площі на квартири | будинки) меншої площі.

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, устано­вами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких зна­ходиться державний житловий фонд.

Передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або ча­сткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого влас­ника квартири (будинку).

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків) може бути покладено на спеціально створювані органи при­ватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Передача квартир (будинків) у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до ст. 5 вказаного Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), яке реєструється в органах привати­зації і не потребує нотаріального посвідчення.

Оплата вартості приватизованого житла може провадитись громадянами в розстрочку на 10 років за умови внесення первинного внеску в розмірі не менше 10 відсотків суми, що підлягає виплаті. При цьому громадянин дає органу прива­тизації письмове зобов'язання про погашення суми вартості, що залишається неоплаченою.

Поиск по сайту: