Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката. Кількість злочинів, пов'язаних із корупцією, становить майже 4 тис

Кількість злочинів, пов'язаних із корупцією, становить майже 4 тис. випадків, 745 з яких зареєстровано за фактом одержання хабара.

Зросла також кількість злочинів, пов'язаних із наркотиками. Всього в 2001 р. зареєстровано 246 518 злочинів, що на 0,9 % більше, ніж у 2000 р. Однак і в 2000 р. кількість таких злочинів зросла на 7,8 % порівняно з 1999 р.

Збільшилася (на 2,9 %) кількість випадків заподіяння небезпечних та тяжких для життя тілесних ушкоджень, які становлять 2/3 злочинності, пов'язаної з на­сильством. У 2001 р. поліція Німеччини розслідувала 120 тис. таких злочинів.

Зростає злочинність, пов'язана із сексуальними зловживаннями щодо дітей. У 2001 р. таким чином було використано 15 117 дітей. На 5,2 % збільшилася кількість зґвалтувань та інших тяжких сексуальних злочинів (усього 15 400 зло­чинів, з яких 34 — зі смертельними наслідками).

Аналіз даних щодо стану злочинності у Німеччині та в Україні дає змогу відзначити, що в обох країнах, незважаючи нарізне соціально-економічне стано­вище, рівень злочинності є досить високим. У структурі злочинності двох держав переважають корисливі злочини.

Деякі види злочинів, зокрема у сфері використання комп'ютерів, є для Украї­ни порівняно новим явищем, тоді як у Німеччині комп'ютерна злочинність набу­ває загрозливого характеру.

Статистика Німеччини відображає також дані щодо вчинення злочинів на її території громадянами інших країн. Зокрема, у 2001 р. в цій країні вчинили зло­чини 17 210 громадян України (за такими показниками Україна займає п'яте місце), а найбільше злочинців було серед громадян Туреччини — 116 791 особа.

Розкриття злочинів у Німеччині в 2001 р. було на рівні 53,1 % і залишилося сталим порівняно з минулими роками. Усього було розкрито 3 379 618 злочинів із 6 363 865 зареєстрованих. Такі дані об'єктивно характеризують можливості пра­воохоронних органів цієї країни, нормально сприймаються німецьким суспільст­вом і не є підставою для критики з боку ЗМІ.

Одним з аспектів, який, зокрема, впливає на структуру та обсяги злочинності, є вік, з якого можливе настання кримінальної відповідальності. У розвинених країнах світу немає єдиного критерію визначення віку, з якого можлива криміна­льна відповідальність. Є країни, де зазначений вік осіб є набагато меншим, ніж у нашій країні. Про гуманний підхід до призначення покарань в Україні свідчить встановлений законодавством, зокрема ст. 22 КК 2001 p., вік, з якого можливе притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Згідно з цією нормою, такій відповідальності підлягають лише особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років.

Особи, що вчинили злочини у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності тільки за деякі види злочинів, визначені в ч. 2 ст. 22 КК, що становлять особливу суспільну небезпечність, а саме — за умисне вбивство, умисне тяжке та середньої тяжкості тілесні ушкодження, диверсію, бандитизм, терористичний акт тощо.

Якщо протиправне діяння вчинено неповнолітнім у віці до 14 років, до нього застосовуються примусові заходи виховного характеру на підставі ч. 2 ст. 97 КК 2001 p., найсуворішим з яких є направлення неповнолітнього до спеціальної на­вчально-виховної установи на строк, що не перевищує трьох років (ст. 105 КК).

У деяких країнах, на відміну від України, встановлено інший, набагато мен­ший вік, з якого можливе не лише притягнення до кримінальної відповідаль­ності, а й призначення покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк.

У законодавстві країн — членів Ради Європи чіткої загальної норми стосовно

Поиск по сайту: