Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката. Закону України «Про адвокатуру» і статті 1 Закону України «Про підприєм­ництво» та визнання неконституційними положень статей 2

Закону України «Про адвокатуру» і статті 1 Закону України «Про підприєм­ництво» та визнання неконституційними положень статей 2, 17 Закону України «Про адвокатуру».

Заслухавши суддю-доповідача Вознюка В. Д. та розглянувши матеріали кон­ституційного звернення, Конституційний Суд України установив:

1. Громадянин США Глотов О. Л. звернувся до Конституційного Суду України
з клопотанням щодо офіційного тлумачення положень статей 42, 43 Конституції
України, Закону України «Про адвокатуру» і ст. 1 Закону України «Про
підприємництво» та визнання неконституційними положень статей 2, 17 Закону
України «Про адвокатуру».

Необхідність такого тлумачення суб'єкт права на конституційне звернення обґрунтовує тим, що чинне українське законодавство обмежує його права як іно­земного громадянина.

2. Колегія суддів Конституційного Суду України з конституційних звернень (подань) своєю Ухвалою від 18 липня 2002 р. відмовила у відкритті консти­туційного провадження у цій справі на підставі пунктів 1, 2 ст. 45 Закону України «Про Конституційний Суд України».

3. З матеріалів конституційного звернення вбачається, що громадянин США Глотов О. Л. бажає займатися в Україні адвокатською діяльністю. Проте, на його думку, чинним законодавством це питання щодо осіб, які не мають громадянства України, не врегульовано. Так, положенням ст. 26 Конституції України гаранто­вано іноземцям, які перебувають в Україні на законних підставах, право користу­ватися тими ж правами і свободами, як і громадянам України, за винятками, вста­новленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Однак, всупереч зазначеним положенням Конституції України, Закон України «Про адвокатуру» виключає можливість для осіб, які не є громадянами України, займатися адвокатською діяльністю в Україні. У зв'язку з цим суб'єкт права на конституційне звернення просить визнати неконституційними положення ста­тей 2, 17 Закону України «Про адвокатуру».

4. Підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України відповідно до ст. 94 Закону України «Про Конституційний Суд України» може бути лише наявність неоднозначного засто­сування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звер­нення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його консти­туційних прав і свобод.

Однак у матеріалах справи не наведено фактів неоднозначного застосування судами України, іншими органами державної влади перелічених автором консти­туційного звернення положень статей Конституції та законів України і немає да­них, які б офіційно підтверджували звернення громадянина Глотова О. Л. в зазна­чені органи, а також вчинення будь-яких актів чи дій службовими чи посадовими особами, що призвело до порушення його конституційних прав і свобод.

Прохання громадянина Глотова О. Л. щодо офіційного тлумачення в цілому Закону України «Про адвокатуру» не може бути задоволене, оскільки відповідно до п. З ч. 2 ст. 42 Закону України «Про Конституційний Суд України» суб'єкт пра­ва на конституційне звернення повинен зазначити конкретні статті (окремі поло­ження) Конституції України або Закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом України.

Згідно з вимогами пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 42 Закону України «Про Конституційний Суд України» конституційне звернення повинно містити також обґрунтування

Поиск по сайту: