Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката. від заробітку (доходу) її матері, батька (ст

від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій гро­шовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно.

У разі виїзду одного з батьків на постійне проживання в державу, з якок Україна не має договору про правову допомогу, аліменти стягуються відповідно до вимог частин 5—7 ст. 181 СК України.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в остан­нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підста­вою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Ш: ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. З ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 p. № 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

Порядок стягнення аліментів визначено у ст. 74 Закону «Про виконавче про­вадження», а також у статтях 194-197, 274 СК України.

18. Звернути увагу судів на те, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в
додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставина­
ми (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише
батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати,
тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо.

19. За рішенням суду батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати
дитину, якщо її дохід набагато перевищує дохід кожного з них і повністю забезпе­
чує її потреби (ст. 188 СК України).

Батьки мають право з дозволу органу опіки та піклування укласти між собс:-: договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею пра­ва власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянк> тощо), який підлягає нотаріальному посвідченню й державній реєстрації (ст. 190 СК України). Укладення такого договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо від дитини, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на неї, вик­ликаних особливими обставинами (ст. 185 СК України).

Згідно з ч. 6 ст. 190 СК договір про припинення права на аліменти суд визнає недійсним на вимогу відчужувача майна в разі виключення відомостей про ньог: як батька з актового запису про народження дитини.

Договір також може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі його істотного порушення другою стороною (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

20. Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжую:-
навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), вини­
кає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою,
сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними
навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків
можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ч. З ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а та­кож той із батьків, з яким вони проживають.

Додатки

У разі заявления позову одним із батьків суд може залучити до участі у справі (якщо залежно від її обставин визнає необхідним) повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися і на користь яких у зв'язку з цим стягуються аліменти.

21. Роз'яснити судам, що обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх
непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202
СК України), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких
пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи
про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (ст. 204
СК України).

Згідно з ч. 2 ст. 205 СК України при визначенні розміру аліментів на непрацез­датних батьків необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків.

22. Передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за
прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини
цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, як­
що заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку
з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним пере­
рахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь
час прострочення сплати аліментів.

Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімей­ного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов — повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

При розгляді справ про стягнення аліментів суд відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України повинен роз'яснювати сторонам їх відповідальність за прострочен­ня сплати.

Якщо аліменти сплачуються не за рішенням суду, а згідно з укладеним між батьками договором, передбачена ст. 196 СК України санкція застосовується за наявності прямої вказівки про це в договорі.

23. Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений судовим
рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом плат­
ника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного
стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

У разі пред'явлення до особи, яка вже сплачує аліменти, позову про стягнен­ня їх на дитину (дітей) від іншої матері або утримання на інших осіб суд має вчи­нити передбачені ч. З ст. 36 ЦПК України дії щодо залучення одержувача аліментів до участі у справі.

Якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи, розмір аліментів може бути зменшено за заявою батьків, упов­новаженого цієї громади чи особи і за згодою органу опіки та піклування.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

24. У зв'язку з прийняттям цієї постанови визнати такими, що втратили чин­
ність, пункти 13—22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня
1998 р. № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю
України».

----------------------------------------------------- 641

Поиск по сайту: