Додатки. 59. За таких обставин Суд, беручи неналежне поводження в цілому і посилаю­ чись на його цілі та жорстокість

59. За таких обставин Суд, беручи неналежне поводження в цілому і посилаю­
чись на його цілі та жорстокість, робить висновок, що неналежне поводження в
цьому випадку дорівнює тортурам у розумінні ст. З Конвенції.

60. Суд робить висновок, що з цього погляду сталося порушення ст. З Конвенції.
В. Стверджуване непроведения ефективного розслідування

1. Подання сторін

61. Заявниця стверджувала, що відразу після подій вона подала кілька прохань провести кримінальне розслідування проти працівників міліції, котрі порушили закон; що вона вказала їхні імена та звання і стверджувала, що могла їх упізнати; що вона подала медичний звіт, який підтверджує завдані їй ушкодження. Проте жодне з її прохань не було успішним, не було проведено жодного розслідування до того часу, коли подана нею заява до Суду була передана урядові-відповідачеві. Розслідування, розпочате у 2003 p., заявниця не вважає швидким чи ефективним. Крім того, вона зіткнулася з негативною реакцією державних органів на її заяву до Суду і вважає їхнє ставлення до неї зверхнім. Тому заявниця не відігравала ак­тивної ролі в цих процедурах. Вона вказала також, що, хоча надала слідчому свідчення, її не поінформували про результат цих процедур.

62. Уряд не коментував по суті цих нарікань (див. §§ 47—48 вище).

2. Оцінка Суду

63. Суд вважає, що, по-перше, медичні висновки та скарги заявниці, взяті ра­зом, викликають обґрунтовану підозру, що її ушкодження могли бути спричинені міліцією.

64. Якщо особа висуває спірну претензію, що з нею неналежно поводилися працівники міліції, всупереч ст. З Конвенції, то обов'язком держави за ст. 1 Конвенції є «гарантувати кожній людині... юрисдикції права і свободи, визна­чені в... Конвенції». З цього випливає, що має бути проведене ефективне офі­ційне розслідування, здатне встановити і покарати винних (див. рішення у справах «Assenov and Others v. Bulgaria» від 28.10.98, збірник 1998-VIII, стор. 3290, § 102 та «Labita v. Italy» [GC], № 26772/95, § 131, ECHR 2000-IV). Мінімальні стандарти щодо ефективності, визначені у прецедентному праві Су­ду, також включають вимогу того, що це розслідування має бути незалежним, неупередженим і доступним громадськості, а компетентні органи мають діяти зі зразковою працьовитістю та швидкістю (див., наприклад, рішення у справі «Isayeva and others v. Russia», від 24.02.2005, заяви №№ 57947/00, 57948/00 та 57949/00, §§ 208-213).

65. Суд встановив, що держава була зобов'язана провести розслідування фактів, наведених заявницею, щодо неналежного поводження відразу ж, як тільки вона повідомила про це компетентні органи, тобто прокуратуру та висо­ких посадовців міліції. її прохання про проведення розслідування були подані в місячний строк після інциденту і містили детальний опис подій, чітко вказу­вали на причетних до цього осіб і супроводжувалися медичним звітом, який підтверджував її виклад подій. Проте не було проведено жодного розслідуван­ня. Внутрішнє розслідування, проведене управлінням МВС (див. § 25 вище), хоча й мало наслідком якісь дисциплінарні звинувачення, не назвало ні імен звинувачених, ні підстав для їхнього покарання. Лише на цих підставах його не можна вважати ефективним розслідуванням, і уряд правильно не називав його таким.

66. Розслідування було розпочато лише майже через чотири роки після оскар­жуваних подій, коли справа була передана національним органам влади у зв'язку з початком заявницею провадження в Суді. Справу було розслідувано пізно, про-

Поиск по сайту: