Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката. — працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації;

— працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого
підприємства, установи, організації;

— молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і у встанов­леному порядку направлені на роботу на дане підприємство;

— вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, а одиноких матерів — при наявності дитини віком до 14 років;

— виборних працівників після закінчення строку повноважень;

— працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу;

— інших осіб, з якими власник або уповноважений ним орган відповідно до чинного законодавства зобов'язаний укласти трудовий договір.

Дискусійність вказаного положення зумовлюється тим, що ст. 124 Конституції України поширює юрисдикцію судів на всі правовідносини, що виникають в дер­жаві. Питання щодо обов'язковості процедури досудового врегулювання спорів було предметом розгляду Конституційного Суду України, який у своєму Рішенні у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відпові­дальністю «Торговий Дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення по­ложення ч. 2 ст. 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 09.07.2002 р. № 15-рп/2002 дійшов висновку, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідно­сини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без грома­дянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий за­хист. В цьому ж Рішенні єдиний орган конституційної юрисдикції вказав на не­обхідність Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України привести норма­тивно-правові акти у відповідність з вимогами ст. 124 Конституції України та її тлумаченням у цьому Рішенні.

Отже, звернення до комісії по трудових спорах має розглядатися як право працівника, а не як його обов'язок.

Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з влас­ником або уповноваженим ним органом.

Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати — без обмеження будь-яким строком. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації.

Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десяти­денний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його пись­мовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

Уразі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії роз­гляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні

10. Законодавство про працю

працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Комісія по трудових спорах має право викликати на засідання свідків, доручати спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок, вимагати від власника або уповноваженого ним органу не­обхідні розрахунки та документи. Засідання комісії по трудових спорах вва­жається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу членів.

Працівник і власник або уповноважений ним орган мають право заявити мо­тивований відвід будь-якому члену комісії. Питання про відвід вирішується більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. Член комісії, якому за­явлено відвід, не бере участі у вирішенні питання про відвід.

На засіданні комісії ведеться протокол, який підписується головою або його заступником і секретарем.

Комісія по трудових спорах приймає рішення більшістю голосів її членів, при­сутніх на засіданні. У ньому зазначаються: повне найменування підприємства прізвище, ім'я та по батькові працівника, який звернувся до комісії, або його пред­ставника, дата звернення до комісії і дата розгляду спору, суть спору, прізвища членів комісії, власника або представників уповноваженого ним органу, результати голосування і мотивоване рішення комісії. Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому ним органу.

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиден­ний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або упов­новаженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передба­чених на їх оскарження.

У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк працівникові комісією по трудо­вих спорах підприємства видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

У посвідченні вказуються найменування органу, який виніс рішення щодо трудового спору, дати прийняття і видачі та номер рішення, прізвище, ім'я, по батькові та адреса стягувача, найменування та адреса боржника, номери його ра­хунків у банках, рішення по суті спору, строк пред'явлення посвідчення до вико­нання. Посвідчення засвідчується підписом голови або заступника голови комісії по трудових спорах підприємства та печаткою комісії по трудових спорах. Посвідчення не видається, якщо працівник чи власник або уповноважений ним орган звернувся у встановлений КЗпП України строк із заявою про вирішення трудового спорудо районного, районного у місті, міського чи міськрайонного су­ду. На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу дер­жавної виконавчої служби, державний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

Поиск по сайту: