Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката. говір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття

говір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жи­лим приміщенням з дня вибуття.

Укладений на визначений строк договір найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, припи­няється після закінчення цього строку, і його може бути продовжено лише за уго­дою між наймачем і наймодавцем.

Дострокове розірвання договору найму жилого приміщення з ініціативи най-модавця можливе лише за згодою наймача.

Договір найму жилого приміщення, укладений на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле приміщення, займане найма­чем, необхідне для проживання йому та членам його сім'ї. У цьому випадку влас­ник будинку (квартири) повинен попередити наймача про наступне розірвання договору за три місяці.

Договір найму жилого приміщення, укладений як на визначений, так і на невиз­начений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо наймач або осо­би, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або роблять неможли­вим для інших проживання з ними в одній квартирі чи одному будинку (квартирі), а також у разі систематичного невнесення наймачем квартирної плати і плати за ко­мунальні послуги.

У разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов'язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення — підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

При переході права власності на жилий будинок (частину будинку, квартиру), в якому знаходиться здане в найом жиле приміщення, до іншої особи договір найму зберігає силу до закінчення зазначеного в ньому строку.

Уразі знесення жилих будинків, що є в приватній власності громадян, у зв'яз­ку з вилученням земельних ділянок для державних або громадських потреб зазна­ченим громадянам, членам їх сімей, а також іншим громадянам, які постійно проживають у цих будинках, надаються за встановленими нормами квартири в будинках державного або громадського житлового фонду. Крім того, власникам жилих будинків на їх вибір або сплачується вартість будинків, будівель та прист­роїв, що зносяться, або надається право використати матеріали від розбирання цих будинків, будівель та пристроїв за своїм розсудом. За бажанням громадян ви­конавчі комітети місцевих рад забезпечують їм (замість надання квартир) мож­ливість позачергового вступу до членів житлово-будівельних кооперативів і одер­жання в них квартир.

За бажанням громадян належні їм жилі будинки та будівлі, що підлягають зне­сенню, може бути перенесено й відбудовано на новому місці.

11. Житлове законодавство

11.21. Про практику застосування судами законодавст­ва, що регулює право приватної власності громадянина на житлове приміщення. Правова допомога адвоката у таких справах.

26 травня 2001 р. Верховний Суд України прийняв Лист «Правові позиції що­до розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)».

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 2 постанови від 12 квітня 1985 р. № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» судам підвідомчі справи про надання жилого приміщення за вимогами громадян, які мають право на позачергове його надан­ня, в тому числі у випадках порушення встановленого законодавством строку надання житла.

Згідно зі ст. 46 ЖК України особам, направленим у порядку розподілу на робо­ту в іншу місцевість, жиле приміщення за місцем роботи надається поза чергою. Чинним законодавством не передбачено, що ненадання їм жилого приміщення в межах строку, поки вони вважалися молодими фахівцями, позбавляє їх цих пільг, якщо вони продовжують працювати за місцем розподілу.

Пунктом 32 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних за­кладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992), зокрема, визначено, що випускники, яких не було забезпечено житлом згідно з угодою і які продовжують працювати за призначенням, мають право на позачергове одер­жання житла незалежно від терміну роботи.

Порядок забезпечення жилими приміщеннями осіб офіцерського складу, пра­порщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, військовослужбовців-жінок регулюється житловим зако­нодавством і Положенням про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України (введене в дію наказом Міністра оборони України від 23 грудня 1992 р. № 220 з наступними змінами).

Згідно зі ст. 34 вищезазначеного Положення всі питання, пов'язані із забезпе­ченням житлом військовослужбовців, вирішуються за місцем проходження ними служби. Військовослужбовці беруться на квартирний облік за рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим командиром останньої, і перебувають на цьому обліку до одержання жилого приміщення за винятком випадків: поліпшення житлових умов, завдяки якому відпала необхідність у наданні іншо­го жилого приміщення; переведення до нового місця служби; засудження (крім умовного) до позбавлення волі на строк понад шість місяців; подання таких, що не відповідають дійсності, відомостей, які стали підставою для взяття на облік, або вчинення командуванням неправомірних дій при вирішенні цього питання статті 11, 13).

За змістом Положення зняття з квартирного обліку проводиться в такому ж порядку, як і взяття на нього, — за рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим командиром.

Якщо питання щодо законності зняття з квартирного обліку не буде вирішено в цьому порядку, військовослужбовець відповідно до ст. 5 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» може ос­каржити до суду незаконне рішення житлової комісії. Такі справи підсудні зійськовим судам гарнізонів (ст. 123 ЩІК України).

Поиск по сайту: