Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката. судом вимог про витребування майна від добросовісного набувача і визнання І зв'язку з цим договору купівлі-продажу недійсним

судом вимог про витребування майна від добросовісного набувача і визнання І зв'язку з цим договору купівлі-продажу недійсним.

20. Відповідно до ст. 145 ЦК, від добросовісного набувача майно може бути ви­
требувано лише в тому разі, коли воно було загублене власником або особою,
якій власник передав його у володіння, або викрадене у того чи іншого, або вибу­
ло з їх володіння іншим шляхом поза їхньою волею.

При відмові у позові про визнання договору купівлі-продажу недійсним у зв'язку з тим, що покупець є добросовісним, з особи, яка провела відчуження майна за відсутності права на це, відповідно до ст. 440 ЦК стягується на користь власника дійсна вартість майна на час розгляду справи.

21. Законодавство не передбачає індексації сум, що стягуються у випадках визнання договору чи іншої угоди недійсною, повернення неякісного товару кредиту тощо.

22. З метою ліквідації заборгованості в забезпеченні легковими автомобілями працівників сільського господарства за продаж державі зерна та здачу споживчій кооперації м'яса в 1991 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 лип­ня 1992 р. № 407-р (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 1991 р. № 67) відповідні міністерства були зобов'язані забезпечити у 1992 р. виділення для продажу вказаній категорії працівників 8790 автомобілів, у тому числі ЗАЗ-102 «Таврія»-8162 (замість автомобілів «Жигулі» і «Москвич»). ЗАЗ-968м-278, ЗАЗ-969-350 автомобілів.

Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севасто­польській міським державним адміністраціям разом з Мінсільгоспом України запропоновано організувати реалізацію легкових автомобілів за роздрібними цінами, що діяли на 31 грудня 1991 р.

Мінфіну України — компенсувати торговельним організаціям за рахунок дер­жавного бюджету різницю між фактичними роздрібними цінами на момент придбання зазначених автомобілів і тими, що діяли на 31 грудня 1991 р.

Продаж автомобілів у зазначеному порядку особам, які не є працівниками сільського господарства, але перед якими відповідно до вказаного розпоряджен­ня була заборгованість у продажу автомобілів, є підставою для визнання догово­ру купівлі-продажу недійсним.

При розгляді справи щодо наслідків продажу автомобілів особам, яким цим розпорядженням вони не виділялися, суд має враховувати роз'яснення Пленум} Верховного Суду України, дані у пунктах 6 і 7 постанови від 28 квітня 1978 р. № З «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними». Зокрема, в раз: встановлення, що особа, яка придбала автомобіль на умовах, передбачених роз­порядженням Кабінету Міністрів України, уклала договір купівлі-продажу з ме­тою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства (наприклад, незакон­но придбати автомобіль із державною дотацією), суд визнає цей договір недійсним на підставі ст. 49 ЦК. За відсутності в особи, в якої не було умислу на вчинення угоди із зазначеною метою, можливості повернути торговельній організації автомобіль у такому стані, в якому він був проданий, суд стосовно до правил ч. 2 ст. 48 ЦК замість повернення їй автомобіля має передати його в дохи держави, а на відшкодування його вартості залишити торговельній організації суму, одержану за договором.

За відсутності в сторони (сторін) умислу на вчинення суперечної інтересам держави й суспільства угоди і наявності згоди торговельної організації на одер­жання від покупця доплати до існуючих на час продажу (вирішення спору» роздрібних цін (за умови, що доплата з бюджету не одержана або повернена) з

Додатки

юкупця може бути стягнено різницю в цінах без визнання договору 'йсним.

23. Оскільки придбання майна з прилюдних торгів є фактично угодою про
штівлю-продаж, сторонами в якій є боржник і набувач, визнання недійсними

торгів, або свідоцтва про придбання майна при залишенні останнього набу-ем за собою, коли торги не відбулися, може мати місце в позовному провад­женні як із підстав, передбачених ст. 399 ЦПК, так і відповідно до загальних норм ПК про недійсність угод.

24. У тих випадках, коли власник квартири передав документи (свідоцтво про
право власності на неї, технічний паспорт, паспорт власника тощо) або саму
ізартиру іншій особі для укладення за усним дорученням договору оренди, а ос-
[юння, видаючи себе за власника, уклала договір купівлі-продажу квартири і
звикла, власник із підстав, що ця особа обманула його і без відповідних повнова­
жень, не будучи власником квартири, продала її, може вимагати визнання дого­
вору купівлі-продажу недійсним на підставі ст. 48 ЦК.

При добросовісності покупця цей договір може бути визнаний недійсним у тому разі, коли згідно зі ст. 145 ЦК власник вправі витребувати від нього майно.

При задоволенні позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним сплачені покупцем за квартиру гроші стягуються з особи, яка їх не одержала при незаконному продажу. Якщо таку особу не буде встановлено, ці гроші стягуються з власника, який допустив недбалість при передачі документів і квартири для здачі її в оренду і через цю недбалість призвів покупця до збитків.

25. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у підпункті «є» п. 16 постанови від 28 квітня 1978 р. № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», визнання угоди недійсною може мати місце й після смерті громадянина, який був її учасником, у тому числі з підстав, передбачених ст. 55 ЦК. Такі вимоги можуть бути заявлені другою стороною, спадкоємцями померлого, іншими заінтересованими особами та прокурором.

26. Якщо при вирішенні позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним із підстав, що насправді покупцем є інша особа, суд встановить, що фактично майно було придбане за кошти іншої особи і для неї та що інших підстав для визнання цієї угоди недійсною немає, вказаний договір відповідно до статей 58, 60 ЦК визнається недійсним лише в частині, що стосується покупця, і покупцем за цим договором визнається особа, за рахунок коштів якої і для якої фактично укладався цей договір.

Зокрема, за умови доведеності, що за договором купівлі-продажу автомобіль насправді був куплений не зазначеним у договорі покупцем, а іншою особою, за її кошти, суд відповідно до ст. 58 ЦК може визнати, що вказаний договір у час­тині, що стосується покупця, є удаваною угодою і що дійсним покупцем за цим договором є особа, для якої за її кошти був куплений автомобіль.

Договір купівлі-продажу, вчинений особою, яка користувалась пільгами щодо купівлі, за кошти іншої особи і для неї, за позовом останньої може бути відпо­відно до ст. 58 ЦК визнаний недійсним у частині, що стосується покупця, з одно­часним визнанням, що покупцем за цим договором є особа, за кошти якої і для якої фактично відбулась купівля.

27. Відповідно до ст. 58 ЦК, суд обмежується постановлениям рішення про виз­
нання оспореної угоди недійсною, коли встановить, що ця угода була мнимою,
тобто укладеною лише про людське око, без наміру створити юридичні наслідки.

Якщо ж суд встановить, що оспорена угода є удаваною, укладеною з метою приховання іншої угоди (наприклад, що договір дарування приховує купівлю-

Поиск по сайту: