Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката. становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб'єктом гос­подарювання відповідно до закону

становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб'єктом гос­подарювання відповідно до закону. Неправомірним збиранням відомостей, що становлять комерційну таємницю, вважається добування протиправним спосо­бом зазначених відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання.

Розголошенням комерційної таємниці є ознайомлення іншої особи без згоди особи, уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно до закону становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання. Схилянням до розго­лошення комерційної таємниці є спонукання особи, якій були довірені у вста­новленому порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків відомості, що відповідно до закону становлять комерційну таємницю, до роз­криття цих відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту госпо­дарювання.

Неправомірним використанням комерційної таємниці є впровадження у ви­робництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на те особи неправомірно здобутих відомо­стей, що становлять відповідно до закону комерційну таємницю. За неправомірне збирання, розголошення або використання відомостей, що є комерційною таємницею, винні особи несуть відповідальність, установлену законом.

Вчинення дій, визначених як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність суб'єкта господарювання згідно з ГК України або адміністратив­ну, цивільну чи кримінальну відповідальність винних осіб у випадках, передбаче­них законом.

Державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного зако­нодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повнова­жень, визначених законом. З метою запобігання монопольному становищу окре­мих суб'єктів господарювання на ринку створення, реорганізація та ліквідація суб'єктів господарювання, придбання їх активів, часток (акцій, паїв) господарсь­ких товариств, а також утворення об'єднань підприємств або перетворення органів влади в зазначені об'єднання у випадках, передбачених законодавством, здійснюються за умови одержання згоди на це Антимонопольного комітету України. Підстави для надання згоди на концентрацію суб'єктів господарювання визначаються законом.

У разі якщо суб'єкти господарювання зловживають монопольним станови­щем на ринку, Антимонопольний комітет України має право прийняти рішення про примусовий поділ монопольних утворень. Строк виконання такого рішення не може бути меншим шести місяців. Реорганізація монопольного утворення, що підлягає примусовому поділу, здійснюється на розсуд суб'єкта господарювання за умови усунення монопольного становища цього утворення на ринку. Примусо­вий поділ не застосовується у разі:

1) неможливості організаційного або територіального відокремлення під­
приємств або структурних підрозділів;

2) наявності тісного технологічного зв'язку підприємств, структурних підроз-­
ділів, якщо частка внутрішнього обороту в загальному обсязі валової продукції
підприємства (об'єднання тощо) становить менше ЗО %.

Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у вста­новленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конку-

------------------------------------------------------- 10 ------------------------------------

9. Господарське законодавство

ренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законо­давства, передбачені законом. Рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень можуть бути оскаржені до суду. Збитки, завдані незаконними рішеннями Антимонопольного комітету України або його тери­торіальних відділень, відшкодовуються з Державного бюджету України за позовом заінтересованих осіб у порядку, визначеному законом.

9.3. Суб'єкти господарювання. Утворення та державна
реєстрація суб'єкта господарювання. Установчі докумен­
ти. Загальний порядок ліквідації.

Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійсню­ють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання є:

1) господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивіль­ного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені від­повідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють госпо­дарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Суб'єкти господарювання — господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним чи господарським законодавством, та мають право відкривати свої філії, представництва, інші відо­кремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (влас­ників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально гегедбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виді­лення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з дотри­манням вимог законодавства. Суб'єкти господарювання можуть утворюватися шляхом примусового поділу (виділення) діючого суб'єкта господарювання за розпорядженням антимонопольних органів відповідно до антимонопольно-кон­курентного законодавства України.

Установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утво­рення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови

Поиск по сайту: