Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката. 17. 22 квітня 1999 р. Парламент Андорри ухвалив кваліфікований Закон про внесення змін до кваліфікованого Закону про Конституційний суд від 3 липня 1993 р

17. 22 квітня 1999 р. Парламент Андорри ухвалив кваліфікований Закон про
внесення змін до кваліфікованого Закону про Конституційний суд від 3 липня
1993 р. Новий закон було опубліковано в Офіційному бюлетені князівства Андор­
ра 19 травня 1999 p., і наступного дня він набрав чинності. Відповідно до ст. 2
цього Закону, було внесено поправку до ст. 94, згідно з якою особа, конституційні
права якої було порушено, може звернутися із скаргою безпосередньо до Консти­
туційного суду. Згідно з п. 2 перехідного положення, особи, яким прокуратура
відмовила в застосуванні оскарження empara, можуть подати скаргу до Консти­
туційного суду через 15 днів від дати набрання чинності зазначеним законом.

ЩОДО ПРАВА

18. Заявник, посилаючись на порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, скаржиться, що заборона Генерального прокурора Андорри вдатися до оскарження empara позба­вила його доступу до Конституційного суду.

19. 15 червня 1999 р. постійний представник князівства Андорра при Pax Європи передала документ (каталонською та французькою мовами), підписаний 1 червня 1999 р. Урядом Андорри та захисником заявника:

«Після зустрічі,

з одного боку, пана Естаніслау Сангри Кардони, міністра внутрішніх справ, який представляє князівство Андорра згідно з угодою від 23 грудня 1998 p., і, з другого, пана Жана Мішеля Расканьєреса, захисника (адвокатська фірма міста Андорра ла Велла, вулиця Де ле Каналь, 7, поверх 5), який представляє пана Жоана Міллан-і-Торнеса,

обидві сторони, визнаючи важливість узятих ними зобов'язань, повідомляють, шо:

A. 7 серпня 1996 р. пан Расканьєрес, як адвокат пана Жоана Міллан-і-Торне-
са, подав до Європейського суду з прав людини зареєстроване 25 лютого 1997 р
під номером 35052/97 оскарження рішення прокуратури Андорри від 26 квітня
1996 р. про неприйнятність оскарження empara.

B. 17 листопада 1998 р. Європейський суд з прав людини постановив рішення
про прийнятність висунутого законним представником пана Міллана оскаржен­
ня заборони прокуратури Андорри звернутися до Конституційного суду з оскам
женням empara.

C. 11 січня 1999 p. сторони звернулися до Європейського суду з прав людинж
(першої секції) з проханням надати двомісячну відстрочку з метою остаточно до­
сягти дружнього врегулювання, враховуючи той факт, що Уряд видав проект но­
вого Закону про Конституційний суд, який має бути переданий на розгляд і:
Парламенту Андорри.

D. 11 березня 1999 р. сторони звернулися до Європейського суду з прав
людини (першої секції) з проханням про нову, тримісячну, відстрочку з метою ос­
таточно досягти дружнього врегулювання, враховуючи той факт, що булш
опубліковано проект нового кваліфікованого закону про Конституційний суд у
парламентському бюлетені.

E. 19 травня 1999 р. в Офіційному бюлетені князівства Андорра (№ 27 ) були
опубліковано новий кваліфікований Закон про внесення змін до кваліфіковано­
го Закону про Конституційний суд, який дозволяє панові Міллану звернутися із
Конституційного суду з оскарженням без згоди прокуратури.

Враховуючи викладене вище, сторони

погоджуються:

і) з думкою Жана Мішеля Расканьєреса, представника пана Жоана Міллан-:-Торнеса, що справу, яка є об'єктом оскарження, поданого до Європейського суду з прав людини (першої секції), і зареєстрована під номером 35052/97, вирішеної

Додатки

що він не звертатиметься до державних або міжнародних судових органів стосов­но фактів, якими вмотивовувалося це оскарження.

іі) звернутися до Європейського суду з прав людини з проханням закрити справу.

ііі) що цю угоду має бути передано панові де Сальвія, Секретареві Європейсь­кого суду з прав людини, для того щоб Суд, якщо він погодиться з цим, оголосив справу закритою.

На знак згоди вони скріплюють цей документ, видрукуваний у трьох примірниках на лицьовому боці двох сторінок не гербового паперу, підписами внизу останнього аркуша, а також візують інші сторінки. Учинено з єдиною ме­тою, у день та в місці, зазначених вище».

20. У тому ж листі постійний представник князівства Андорра при Раді Євро­пи звернулася до Суду з проханням припинити провадження.

21. Суд визнав дружнє врегулювання справи, досягнуте Урядом та паном Міллан-і-Торнесом. У зв'язку з цим було зауважено, що Закон про Консти­туційний суд, який замінив кваліфікований Закон від 3 липня 1993 p., набравши чинності 20 травня 1999 p., дав змогу підсудним звернутися до Конституційного суду з оскарженням етрага без попереднього дозволу прокуратури. Далі наголо­шено, що згідно з пунктом 2 перехідного положення зазначеного закону особи, яким було відмовлено в застосуванні оскарження етрага, можуть звернутися з та­ким оскарженням через 15 днів після того, як закон набере чинності.

22. Проте Суд, відповідно до своїх обов'язків, зазначених в кінці п. 1 ст. 37 Конвенції, може постановити рішення продовжити провадження, якщо є сумніви, що зазначене врегулювання ґрунтується на принципі поваги до прав людини, визнаних Конвенцією або її протоколами (пункт 3 правила 62 Регламенту Суду). Але це не стосується випадків, аналогічних справі, про яку йдеться.

23. Отже, справа має бути вилучена з реєстру.

Рада Європи

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

РІШЕННЯ

Страсбург, 25 квітня 1983 р.

Європейський суд з прав людини постановляє таке рішення: ПРОЦЕДУРА

ФАКТИ

І. Обставини справи

7. Пан Пакеллі, громадянин Туреччини, 1937 року народження, проживає в Туреччині. З 1964 по 1976 рік жив у Федеративній Республіці Німеччини.

8. До Федеративної Республіки Німеччини він приїхав у лютому 1964 p., вла­штувався на роботу у фірму «Ауді-НСУ» (Audi-NSU) в Некарзулмі, де пропрацю­вав два з половиною роки. Згодом він кілька разів міняв місце роботи: був механіком в одній із фірм у Некарзулмі, менеджером у ресторані, незалежним страховим і кредитно-будівельним маклером. Останній вид діяльності, який передбачав ведення переговорів та укладання з турецькими робітниками

Поиск по сайту: