Правове регулювання захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання, відшкодування завданої шкоди. Порядок надання юридичної допомоги адвокатом

Крім застосування положень Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» під час розгляду даного питання необхідно також врахувати положення Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. № 4004-ХП.

Згідно з останнім підприємства, що виробляють, зберігають, транспортують, використовують радіоактивні речовини та джерела іонізуючих випромінювань, здійснюють їх захоронения, знищення чи утилізацію, зобов'язані дотримувати норм радіаційної безпеки, відповідних санітарних правил, а також норм, установ­лених іншими актами законодавства, що містять вимоги радіаційної безпеки.

Роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих ви­промінювань здійснюються з дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби та інших спеціально уповноважених органів.

Випадки порушень норм радіаційної безпеки, санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами, іншими джерелами іонізуючих випромінювань, а також радіаційні аварії підлягають обов'язковому розслідуванню за участю поса­дових осіб, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд.

Головні державні санітарні лікарі (їх заступники) застосовують такі заходи для припинення порушення санітарного законодавства:

а) обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств,
об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, вико­
нання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами,
рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм;

б) обмеження, тимчасова заборона або припинення будівництва, реконст­
рукції та розширення об'єктів за проектами, що не мають позитивного висновку
за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи, та у разі
відступу від затвердженого проекту;

в) тимчасова заборона виробництва, заборона використання та реалізації
хімічних речовин, технологічного устаткування, будівельних матеріалів, біоло-

15. Законодавство про довкілля (земельне, водне, про надра тощо)

гічних засобів, товарів народного споживання, джерел іонізуючих випроміню­вань в разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації, а також якщо їх визнано шкідливими для здоров'я людей;

г) обмеження, зупинення або заборона викидів (скидів) забруднюючих речо­
вин за умови порушення санітарних норм;

ґ) зупинення або припинення інвестиційної діяльності у випадках, встановле­них законодавством;

д) внесення власникам підприємств або уповноваженим ними органам подан­
ня про відсторонення від роботи або іншої діяльності осіб;

є) вилучення з реалізації (конфіскація) небезпечних для здоров'я хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів у порядку, що встановлюється за­конодавством.

є) заборона виробництва або обігу, а також вилучення з обігу харчових про­дуктів, харчових добавок, ароматизаторів, дієтичних добавок, допоміжних ма­теріалів для переробки харчових продуктів, а також допоміжних засобів та матеріалів для виробництва та обігу харчових продуктів на підставах та у порядку, що встановлені законами України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше вико­ристання неякісної та небезпечної продукції».

На вимогу посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби виконання заходів для припинення порушень санітар­ного законодавства у необхідних випадках здійснюється із залученням праців­ників органів внутрішніх справ.

Постанови, розпорядження, приписи, висновки посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби у місячний термін можуть бути оскаржені:

а) головного державного санітарного лікаря України — до Кабінету Міністрів
України або до суду;

б) головного державного санітарного лікаря центрального органу виконавчої
влади з питань оборони, з питань внутрішніх справ, у справах охорони державно­
го кордону, з питань виконання покарань, Державного управління справами,
Служби безпеки України — головному державному санітарному лікарю України
або до суду;

в) інших головних державних санітарних лікарів та посадових осіб державної
санітарно-епідеміологічної служби — вищестоящому головному державному
санітарному лікарю або до суду.

Оскарження прийнятого рішення не припиняє його дії.

За невиконання або неналежне виконання посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби своїх обов'язків вони притягаються до юри­дичної відповідальності згідно з законом.

Дисциплінарна відповідальність за порушення санітарного законодавства. Працівники підприємств, дії яких призвели до порушення санітарного законо­давства, невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби, підлягають дисциплінарній відповідальності згідно з законодавством.

Адміністративна відповідальність та фінансові санкції за порушення санітарного законодавства. За порушення санітарного законодавства або невиконання поста­нов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів, установ і за­кладів державної санітарно-епідеміологічної служби на осіб, винних у вчиненні таких правопорушень, може бути накладено штраф у таких розмірах:

на посадових осіб — від одного до двадцяти п'яти неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян;

Поиск по сайту: