Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката. повне висвітлення— фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій

повне висвітлення — фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних впли­нути на рішення, що приймаються на її основі;

автономність — кожне підприємство розглядається як юридична особа, відо­кремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання влас­ників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

послідовність — постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передба­чених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

безперервність — оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

нарахування та відповідність доходів і витрат — для визначення фінансового ре­зультату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витрата­ми, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх ви­никнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

превалювання сутності над формою — операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

історична (фактична) собівартість — пріоритетною є оцінка активів під­приємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

єдиний грошовий вимірник — вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній гро­шовій одиниці;

періодичність — можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України.

При Міністерстві фінансів України як дорадчий орган діє методологічна рада з бухгалтерського обліку, діяльність якої має за мету:

—організацію розробки та розгляду проектів національних положень (стан­дартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

—удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського обліку в Україні;

—методологічне забезпечення впровадження сучасної технології збору та обробки обліково-економічної інформації;

—розробку рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки, перепід­готовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів.

Методологічна рада з бухгалтерського обліку (що діє підставі положення) утворюється з висококваліфікованих науковців, спеціалістів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, представників громадських організацій бухгалтерів та аудиторів України.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства і до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до ком­петенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксу­вання фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений

14. Бюджетне, податкове та митне законодавство

орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

—введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгал­терської служби на чолі з головним бухгалтером;

—користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрова­ного як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

—ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бух­галтерією або аудиторською фірмою;

—самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосе­редньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгал­терського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких по­винна оприлюднюватися.

Підприємство самостійно:

—визначає облікову політику підприємства;

—обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, по­рядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єди­них засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

— розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

— затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

— може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правиль­ного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подан­ня до обліку первинних документів.

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства:

— забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методо­логічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

— організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

— бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкоду­ванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

— забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представ­ництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов'язань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно до законодавства.

Поиск по сайту: