Житлові приміщення та житлові фонди. Органи управління житловим фондом. Форма участі громадян в управлінні житловим фондом

Глава 28 ЦК України присвячена питанням реалізації права власності на жит­ло. Стаття 379 надає поняття житла. Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Житловим будинком, відповідно до ЦК України, є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Садиба — це земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будин­ком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними кому­нікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Квартира — це ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Власникам квартири у дво- або ба­гатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкан­ня для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, — за умови, що ці зміни не призведуть до пору­шень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) коо­перативом, є його власністю. Член житлово-будівельного (житлового) коопера­тиву має право володіння і користування, а за згодою кооперативу — і розпоряд­жання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

11. Житлове законодавство

Власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлово­го будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об'єднання власників квартир (житла). Таке об'єднання мо­же бути створено також власниками житлових будинків. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відпо­відно до статуту та закону.

Житловий кодекс детальніше регулює дані питання (але слід пам'ятати, що цей
нормативний акт є одним зі старожилів вітчизняного законодавства, а тому потре­
бує врахування змін, які відбулися в суспільному житті за час його чинності),
на Чорнобильській Відповідно до Житлового кодексу, жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України, утворюють житловий фонд.

Житловий фонд включає:

— жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі ( державний житловий фонд);

— жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд);

— жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд

житлово-будівельних кооперативів);

— жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд). До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, при-

значені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру,
Державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих рад та у віданні

міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд),

Жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання

громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жи-

лих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб
промислового характеру забороняється,

Періодично провадиться обстеження стану жилих будинків державного і гро-

мадського житлового фонду,

Непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладну-

ються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської ради.

Непридатні для проживання жилі приміщення в будинках житлово-будівель-

них кооперативів може бути переобладнано в нежилі за рішенням загальних
зборівчленів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом районної,

чіської, районної в місті ради.

Переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не

допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих

приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням уповноважених органів.

Переведення жилих будинків і жилих приміщень відомчого і громадського

житлового фонду в нежилі провадиться за пропозиціями відповідних міністерств,

державних комітетів, відомств і центральних органів громадських організацій.

В Україні діє Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирно-
то будинку» від 29 листопада 2001 р. № 2866-Ш.

Цей Закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонуван-

ня, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень

Поиск по сайту: