Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката. Про практику застосування судами законодавства, що регулює закриття кримінальних справ

Верховний Суд України

ЛИСТ

від 1 лютого 2004 р.

Про практику застосування судами законодавства, що регулює закриття кримінальних справ

Звільнення від кримінальної відповідальності — це відмова держави (її ком г - -тентних органів) від засудження особи, яка вчинила злочин, та застосування і: неї кримінально-правових засобів примусового характеру. Закриття справ шел: таких осіб є проявом загальної тенденції розвитку кримінального законодавстві у напрямі пом'якшення відповідальності за злочини невеликої та середньої тяжн кості, вчинені вперше, законодавчим втіленням державного гуманізму, наданням державою людині, яка оступилася, можливості виправитися. Водночас звільнен­ня від кримінальної відповідальності не є виправданням особи.

Законодавством передбачено такі види звільнення від кримінальної відповідальності та покарання: 1) у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 Кримінально­го кодексу України; далі — КК України); 2) примиренням винного з потерпілім (ст. 46 КК України); 3) передачею особи на поруки (ст. 47 КК України); 4) зміною обстановки (ст. 48 КК України); 5) закінченням строків давності (ст. 49 КК Ук­раїни); б) внаслідок акту амністії, а також у зв'язку з помилуванням; 7) у зв'язку І застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру (ст. 94 КК України); 8) за наявності спеціальних підстав, зазначених у ч. 2 ст. 111, ч. І ст. 114, ч. З ст. 175, ч. 4 ст. 212, ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 258, ч. 6 ст. 260, ч. З ст. 263, ч. 4 ст. 289, ч. 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309, ч. 4 ст. 311, ч. З ст. 369, ч. 4 ст. 401 КК України.

Раніше закриття кримінальних справ здійснювали слідчі за згодою прокурег: Однак Верховна Рада України Законом від 12 липня 2001 р. № 2670-Ш зміни до статей 7—11^і Кримінально-процесуального кодексу України (далі -А КПК України), згідно з якими визначено спеціальний порядок закриття справ прокурор (а також слідчий за згодою прокурора) за наявності підстав складає мо­тивовану постанову про направлення справи до суду для вирішення питання пг«в звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з частинами 2-4 ст. 71 КПК України до направлення кримінальної справи до суду особі повинно бути роз'яснено сутність обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності та повідомлено про право заперечу­вати проти закриття справи з цієї підстави. Направлення кримінальної справи лв суду з підстав, зазначених у цій статті, не допускається, якщо обвинувачений чя підсудний проти цього заперечує. У такому випадку провадження у справі триває у звичайному порядку.

Прокурор або слідчий у разі винесення постанови про направлення справі! і: суду у випадках, передбачених у ч. 1 ст. 71 КПК України, повинні ознайомити обвинуваченого, його захисника, потерпілого або його представника із ці постановою, а також за їх вимогою — з усіма матеріалами справи та роз'яснити права, передбачені КПК України.

Такі кримінальні справи можуть бути закриті судом як при попередньому роз­гляді, так і після розгляду справи в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 248 КПК України за наявності визначених у законі обставин (ст. | ч. 1 ст. 7, статті 7^і, 7², 8, 9, 10, 11^і КПК України) суддя своєю мотивованою п

Додатки

■ювою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові ло-ісізи, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом. Копія г. хтанови протягом трьох діб після її винесення надсилається сторонам.

Якщо під час судового розгляду справи будуть установлені вищезазначені підстави для її закриття, суд відповідно до ч. 1 ст. 282 КПК України, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ух­валою, а суддя — постановою закриває справу.

У випадку, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком, вона має бути розглянута у судовому засіданні в загальному порядку, із проведенням судового слідства. Повинні бути з'ясовані всі визначені законом питання; зокре­ма, необхідно роз'яснити обвинуваченому підставу звільнення його від криміна­льної відповідальності і право заперечувати проти закриття справи з цієї підстави іч. 2 ст. 7¹ КПК України); з'ясувати, чи відшкодовано завдану злочином шкоду: заслухати думку учасників процесу з цього приводу тощо. Тільки після цього, в разі наявності законних підстав та за відсутності заперечень з боку зазначених осіб, справу може бути судом закрито, а особу — звільнено від кримінальної відповідальності.

Статистичні дані щодо розгляду судами постанов про звільнення осіб від криміна­льної відповідальності

Виконання органами досудового слідства вимог закону щодо всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи

Деякі органи досудового слідства допускають тяганину, розслідування справ, шо направляються до суду з постановами для вирішення питання про їх закрит­тя, провадиться неповно, поверхово. Як правило, провадження у справах неза­конно зупиняється без проведення необхідних розшукових чи слідчих дій, а після закінчення строків притягнення до кримінальної відповідальності виноситься постанова про направлення справи до місцевого суду для її закриття.

Інколи справи роками не вирішувались у зв'язку з безпідставним зупиненням слідства.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо осо­ба, що вчинила злочин, ухиляється від слідства або суду, і відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. Проте трапляються випадки, коли деякі органи досудового слідства незаконно направляють у суди справи для закриття у зв'язку із закінченням строків давності стосовно осіб, які ухиляються від правоохоронних органів.

Відповідно до ст. 7^і КПК України, прокурор або слідчий зобов'язаний перел направленням справи до суду для вирішення питання про її закриття пред'явити обвинувачення особі, яка підозрюється у вчиненні злочину.

Якість постанов, які слідчі органи направляли до суду для вирішення питання про закриття справ

В основному постанови органів досудового слідства відповідають вимогам чинного законодавства. У них зазначаються анкетні дані, сутність пред'явленого обвинувачення, докази вини, підстави і мотиви звільнення особи від криміналь­ної відповідальності. Варто визнати доцільною практику тих слідчих та проку­рорів, які виносять мотивовані постанови про направлення справи до суду на зразок обвинувального висновку.

Відповідно до статей 7-1 I^і КПК України, прокурор або слідчий за наявності лля того підстав зобов'язаний складати мотивовану постанову про закриття кримінальної справи. А відповідно до ст. 130 КПК України, у постанові має бути

Поиск по сайту: