Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката. З метою реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів, створення умов для ефективної мобілізації та розміщення суб'єктами

З метою реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів, створення умов для ефективної мобілізації та розміщення суб'єктами господарювання фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства та захи­сту прав учасників фондового ринку здійснюється державне регулювання ринку цінних паперів. Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, статус, порядок організації та діяль­ності якої визначаються законом.

Корпоративні права — це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статут­ними документами.

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Зако­ном можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпо­ративними правами та/або їх здійснення.

Корпоративні права держави здійснюються визначеними законом централь­ними органами виконавчої влади та уповноваженими особами в порядку, вста­новленому Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади та уповноважені особи:

1) здійснюють правомочності щодо участі в управлінні господарською організа­цією відповідно до частки (акцій, паїв) держави у статутному фонді цієї організації;

2) ведуть реєстр державних корпоративних прав;

3) проводять оцінку державних корпоративних прав;

4) здійснюють контроль за ефективністю роботи господарської організації у частині реалізації належних державі корпоративних прав.

Правомочності з управління корпоративними правами держави здійснюють­ся безпосередньо відповідними органами виконавчої влади у разі, якщо:

1) держава має 100 % часток (акцій) у статутному фонді господарської органі­зації;

2) суб'єкт господарювання, щодо якого здійснюються корпоративні права держави, бере участь у державних та регіональних програмах, що фінансуються з Державного бюджету України;

3) не відбувся конкурс з призначення уповноваженої особи через відсутність претендентів, або якщо пропозиції конкурсантів не відповідають умовам конкурсу;

4) в інших випадках, передбачених законом.

У решті випадків управління корпоративними правами держави здійснюється із залученням уповноваженої особи.

Умови передачі повноважень та завдання з управління корпоративними пра­вами держави, у тому числі щодо юридичної відповідальності уповноважених осіб, є обов'язковою частиною відповідного рішення Кабінету Міністрів України та договору з уповноваженою особою.

Корпоративні права держави та активи суб'єктів господарювання, у статутно­му фонді яких визначено частку держави, підлягають оцінці за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог закону.

Уповноваженою особою з управління корпоративними правами держави може бути громадянин або юридична особа, що визначена за результатами кон­курсу, з якою відповідний центральний орган виконавчої влади укладає договір доручення з управління корпоративними правами держави. Порядок проведення конкурсу з визначення уповноваженої особи на виконання функцій з управління

-------------------------------------------- 38 ---------------------------------------------

9. Господарське законодавство

корпоративними правами держави встановлюється Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України для здійснення необхідних заходів з управління корпоративними права­ми держави, координації діяльності органів виконавчої влади у цій сфері та надання необхідних відомостей іншим органам державної влади, відповідно до законодавства формує і веде реєстр корпоративних прав держави.

9.14. Господарські зобов'язання, їх види, підстави виник­нення. Виконання та припинення господарських зобов'язань. Надання адвокатом правової допомоги суб'єктам господа­рювання.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господа­рювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторо­на, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи \тіравлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утрима­тися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобо­в'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобо­в'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

Господарські зобов'язання можуть виникати:

1) безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регу­лює господарську діяльність;

2) з акта управління господарською діяльністю;

3) з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з >тод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

4) внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, прид­бання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

5) у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій
суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових
наслідків у сфері господарювання.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що ви­никають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарсь­ку дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторо­на має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулю­ються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти госпо­дарювання, негосподарюючі суб'єкти — юридичні особи, а також органи держав­ної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компе­тенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами — юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами

------------------------------------------- 39 ---------------------------------------------

Поиск по сайту: