Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката. Керуючись принципом справедливості, Суд постановляє вважати розумною суму 668,96 німецької марки, що її зажадав захисник як компенсацію за неотри-маний

Керуючись принципом справедливості, Суд постановляє вважати розумною суму 668,96 німецької марки, що її зажадав захисник як компенсацію за неотри-маний гонорар та понесені витрати.

З огляду на викладене вище, Суд одностайно

1. Постановляє, що допущено порушення п. З (с) ст. 6 Конвенції;

2. Постановляє, що немає необхідності розглядати справу додатково в кон­тексті пункту 1 статті 6;

3. Постановляє, що держава-відповідач має виплатити заявникові компен­сацію за судові витрати у розмірі шістсот шістдесят вісім німецьких марок і дев'яносто шість пфенігів (668,96). Решту вимог щодо справедливої сатисфакції Суд відхиляє.

Рада Європи

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

РІШЕННЯ

Справа «Менешева проти Росії»

Страсбург, 9 березня 2006 р.

Європейський суд з прав людини ухвалює таке рішення: ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявою проти Російської Федерації, поданою до Суду згідно зі ст. 34 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобол росіянкою Ольгою Євгенівною Менешевою (далі — заявниця) 20 червня 2000 р.

2. Російський уряд був представлений уповноваженою особою Російської Федерації у Європейському суді з прав людини П. Лаптєвим.

3. Заявниця нарікала на неналежне поводження міліції, відсутність ефектив­ного розслідування її скарг щодо цього, на незаконний арешт і тримання та на відсутність ефективних засобів правового захисту щодо цих скарг.

ФАКТИ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Заявниця народилася в 1979 р. Проживає в Батайську Ростовської області.

9. 11.02.99 міліція розпочала розслідування справи щодо вбивства, в якій пра­воохоронці вважали Л. підозрюваним. Вважалося, що Л. був хлопцем заявниці.

10. Того ж дня міліція вирішила провести пошук Л. у домі заявниці.

11. 12.02.99, близько опівночі, міліція прибула до квартири заявниці для про­ведення обшуку. Проте, оскільки вони не мали ордера на обшук, заявниця їх не впустила.

12. Наступного дня, 13.02.99, близько 16.30, три міліціонери в цивільному одязі очікували на заявницю біля її дверей. Один з них пред'явив посвідчення майора С. і звернувся з вимогою, щоб їх пустили до квартири. Оскільки вони не мали ордера, заявниця знову відмовилася. Правоохоронці наполягали, і заявни­ця гаряче сперечалася з ними. Упродовж суперечки обидві сторони висловлюва­ли погрози та ображали одне одного. Зрештою, майор наказав заарештувати заяв­ницю. Його підлеглі П. та Б. схопили її, перевернули догори ногами і, продовжу-

Поиск по сайту: