Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката. визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги

визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги. Особливим видом майна суб'єктів господарювання є цінні папери. Джерелами формування майна суб'єктів господарювання є:

1) грошові та матеріальні внески засновників;

2) доходи від реалізації продукції (робіт, послуг);

3) доходи від цінних паперів;

4) капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

5) надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що належать їм, придбання майна інших суб'єктів;

6) кредити банків та інших кредиторів;

7) безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян;

8) інші джерела, не заборонені законом.

До державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові ком­плекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме, індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (ча­стки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здій­снення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для викорис­тання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу. Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, цент­ральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.

Майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть вини­кати:

1) з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать;

2) з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх по­садових осіб у випадках, передбачених законом;

3) внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом;

4) внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав;

5) внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяль­ності;

6) з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.

Право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом.

Майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерсь­кому обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

Майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Вилучення державою у суб'єкта господарювання його майна допускається не інакше як у ви­падках, на підставах і в порядку, передбачених законом. Збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самовряду­вання, відшкодовуються йому відповідно до закону.

------------------------------------------------- 32 ---------------------------------------------------------------

9. Господарське законодавство

9.11. Використання природних ресурсів у сфері господа­рювання. Особливості правового режиму використання природних ресурсів.

Відповідно до Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в ме-зизначених Конституцією України. Кожний громадянин має право користу­ватися природними об'єктами права власності Українського народу відповідно до закону.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набуваєть-ся і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до Земельного кодексу України та інших законів.

Правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (землі, вод, лісів, надр, атмосферного повітря, тваринного світу) встановлюється законами. Природні ресурси можуть надаватися суб'єктам господарювання для викорис­тання або придбаватися ними у власність лише у випадках та порядку, передбаче­них законом.

Суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності при­родні ресурси у порядку спеціального або загального природокористування відповідно до ГК України.

Кабінет Міністрів України забезпечує державний облік природних ресурсів, що належать до державної власності, перебувають в управлінні Автономної Рес­публіки Крим та належать до комунальної власності і можуть використовуватися у господарській діяльності.

Суб'єктам господарювання може передаватися у власність земля із закритими водоймами, ділянками лісів, загальнопоширеними корисними копалинами, що знаходяться в ній, у тому числі — громадянам для ведення фермерського госпо­дарства, а також сільськогосподарським підприємствам — для господарської діяльності. Порядок надання землі у власність визначається виключно законом з урахуванням необхідності визначення гарантій ефективного використання землі суб'єктами господарювання, запобігання її безгосподарному використанню та псуванню.

Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надають­ся в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, має право:

1) експлуатувати корисні властивості наданих йому природних ресурсів;

2) використовувати для господарських потреб в установленому законодавст­вом порядку корисні копалини місцевого значення, водні об'єкти, лісові ресур­си, що знаходяться на наданій йому земельній ділянці;

3) одержувати доходи від результатів господарської діяльності, пов'язаної з використанням природних ресурсів;

------------------------------------------------------ 33 ---------------------------------------------------------

Поиск по сайту: